Їж та Читай

Книгу «Орландо» я читала спільно з дівчатами у Threads. Оскільки я була ініціаторкою цього спільного читання, я не могла не дочитати книгу до кінця. Якби я читала «Орландо» сама, я би не закінчила її.

«Орландо», Вірджинія Вулф — це біографія вигаданого чоловіка Орландо. Він магічно живе 400 років, а в середині історії він перетворюється на жінку.

Гендерність Орландо

Вірджинія Вулф показує життя чоловіків та жінок з XVI–XX століття. Як на мене, герой Орландо (він) не розкритий до кінця та не має глибини. Однак Орландо-жінка дуже добре прописана.

Коли я читала цю книгу, то мені стало цікаво, коли почали робити перші операції зі зміни гендеру (гендерно-підтримуючі медичні втручання). Я геть нічого не знала про дати. Тому я пошукала інформацію:

1930 рік – Перша операція зі зміни статі була проведена в Німеччині. Це була операція для трансгендерної жінки, яка отримала ім’я Лілі Ельбе. Лілі стала однією з перших людей, яка пройшла хірургічну операцію для зміни статі.

1950-1960 роки – У США почали проводити операції для трансгендерних осіб. На початку 50-х років почали з’являтися перші медичні дослідження та методики щодо зміни статі.

1966 рік – Створення першої медичної клініки, яка спеціалізувалася на операціях зі зміни статі в США (в Лос-Анджелесі).

І у мене виникло питання: чи в роки, коли жила Вірджинія Вулф, вона знала людей, які хотіли б змінити стать?

Переміщення в часі

Стрибки в часі та місцевостях раптові, і читачі можуть неодразу це помітити. Наприклад, є згадка про королеву Єлизавету. На жаль, я не пам’ятаю з університету всіх правителів Британії та в які роки вони правили. Тож мені довелося шукати інформацію в інтернеті. [Хвала інтернету, бо в часи до інтернету це було б складніше].

Особисто для мене стрибки у часі необумовлені. З іншого боку, це дає читачам задуматися та з’єднати всі «точки» у часі.

Тільки наприкінці четвертого розділу Вірджинія пише: «Вісімнадцяте століття закінчилося; почалося дев’ятнадцяте.» Тут у мене в книзі є напис: «Thank you!» Очевидно, що я була рада.

Авторка, Вірджинія Вулф, інколи згадує дати (не пишучи, який то рік), які ні з чим не пов’язані.

Що мені не сподобалося

Під кінець книжки ми дізнаємося, що Орландо народила дитину. Більше про це не згадується. Хотілося б, щоб про це було написано більше.

Мене дуже роздратувало те, що на початку книги Орландо закохався в московитку. Чому Вірджинія не обрала жінку з іншої країни!? Спомини про московитку йдуть через всю книгу. Навіть коли Орландо стала жінкою, вона тужила за нею.

В книзі «Орландо» дуже багато описів. Я люблю описи, особливо у Стівена Кінга, але я не зацінила стилю Вірджинії.

Декілька цитат з книги:

— Ти впевнена, що ти не чоловік? — запитав він …

Ти точно не жінка?

У чоловіків вистигли серця й розмокли мізки.

…Орлано став жінкою — цього не модна заперечувати. Але в усіх інших відношеннях він лишився тим, ким був. Зміна статі, хоча й змінила його майбутнє, жодним чином не вплинула на ідентичність.

— Кекси ще, тойво, тплі, — сказала місіс Бартолом’ю, витираючи сльози, — тамка, в читаньні.

Шкарний переклад цієї репліки!

Переклад

Звісно, я купила й оригінал «Орлано» на Кіндлі за $0.99. Думаю, що ціна така низька, бо минулого року ця книга потрапила в публічний домен, тобто стала доступною для безкоштовного використання і розповсюдження.

На українську переклала — Тамара Дуба. Переклад українською дуже хороший! Наприклад, 

укр: «Бука-Кука-Барабука»

англ: «Rattingan Gloomphoboo»

Як я уявляла Орладо жінкою

Я не уявляла, коли читала книгу. 🙂 Вчора я була на виставці Стефана Загмейстера. Ось приблизно так я уявляла собі Орландо-жінку Вірджинії Вулф:

Проте, якби на портреті була більша каблучка, а не підвіска, а тільки перли, то це саме так я зараз бачу Орландо-жінку.

Я знайшла інформацію, що у першому виданні книги «Орландо» були ілюстрації. Ось пару, а інші можете побачити ось тутaчкі.

(5) «Орландо при поверненні в Англію»: Віта Саквілл-Вест, сфотографована Ленаром, 2 листопада 1927 року.

(6) «Орландо близько 1840 року»: Віта Саквілл-Вест, сфотографована Ванессою Белл і Дунканом Грантом, 14 листопада 1927 року.

(7) «Мармадук Бонфроп Шелмердін, Есквайр»: Невідомий чоловік, близько 1820 року, невідомим художником, в приватній колекції Найджела Нікольсона, Сіссінгхерст.

(8) «Орландо в наш час»: Віта Секвілл-Вест в Лонг-Барн, сфотографована, ймовірно, Леонардом Вулфом, 29 квітня 1928 року.

Більше фото ось тутачкі.

P.S. Говорячи про Віта Секвілл-Вест. Я дізналася, що протягом усього життя В. Вулф мала стосунки з жінками. Подейкують, що коханка Вульф Віта Саквіль-Вест послужила натхненням для героя її роману «Орландо». (більше інфо)

І наостанок

Книга хороша, але я її не оцінила. Я читала її спільно з дівчатами зі Threads, і їм дуже сподобалася книга.

Ось їхні відгуки:

Повний відгук Олени ось тутачкі.

Згодом ще двоє двічат дочитають та я додам їхні відгуки.