Їж та Читай

«Щоденник книгаря» Шон Байтелл

Кількість сторінок: 303

Якщо ви романтизуєте роботу книгаря, то ця книга покаже вам, що це не так.

Шон Байтелл опублікував свій щоденник, який описує один рік його життя (2014–2015). Він пише про те, як до нього потрапляють старі екземпляри книжок, які клієнти приходять у книгарню, описує продаж книжок як у крамниці, так і онлайн, про своїх працівників та кота, який живе у книгарні.

Можливо гіпстери хочуть засвітитися із платівками і справжніми книжками а не з айподами й кінлами.

Автор має букіністичну крамницю у Шотландії, яку купив у 2001 році і яка досі працює.  Ось її вебсайт, де можна побачити які книги він продає і, можливо, купити собі щось. 

Шон Байтелл радіє, коли дітям купують книжки та коли діти їх купують.

…зайшла молода родина… хлопчик одразу побіг у дитячий відділ і поринув у читання на годину… Тоді він неохоче встав зі стільця… та попросив маму, щоб вона купила йому «Вінні-Пуха». Та підійшла до каси, роздратовано заплатила 2,5 фунта за книжку… і сказала:
— Я ще ніколи не бачила, щоб дитина стільки читала. Він тільки те й робить, що читає. Усі до копійки кишенькові гроші витрачає на книжки.

Шон радіє, коли відвідувачі ставлять книги назад туди, де їх брали (якщо не будуть купувати). Я навіть і не знала, що багато людей (за його словами) так не роблять. Як на мене, то це правило ще з дитинства — поклади там, де взяв, якщо це вже більше не потрібне.

Він упереджено ставиться до людей, які приходять у книгарню, щоб продати свої книги з пакетами Farmfoods:

 …зайшла пара літнього віку, принесла книжки в сумці з логотипом магазину напівфабрикатів Farmfoods. Це зазвичай нічого доброго не звістує.

Також мені сподобався гумор у книзі:

Я підслухав, що каже про книгарню групка відвідувачів віком трошки за 20. Одна дівчинка сказала, що в неї аж «мурашки по шкірі, тут так круто». Це, мабуть, від холоду.

Книга захоплива, і її можна прочитати за 1–2 вечори. 

Кожен місяць у щоденнику починається з твору Джорджа Орвелла «Спогад книготоргівця». І мене надихнуло почитати «Спогад книготоргівця» (“Bookshop Memories”).

P.S. я брала книгу «Щоденник книгаря» у бібліотеці і щиро рада, що є бібліотеки, де можна знайти книги на свій смак.