23 серпня відбувся публічний запис випуску «Шалених автор(ок)» з Вірою Агеєвою та Оксаною Забужко в Києві, у книгарні «Є». Говорили про нову книгу Оксани Забужко — «Наша Європа» і не тільки.
«Шалені авторки» — це канал, де говорять про культуру, гендер та ідентичність. За час його існування з’явилося вже понад три сотні відео, але лише вдруге відбулася зустріч із Оксаною Забужко. Подія зібрала багато уваги, підтримки та захоплення.
Зала була повною, слухачі уважно стежили за кожним словом і ставили чимало запитань. На жаль, не вистачило часу, щоб усі охочі могли висловитися. Мені було прикро, що до мене не дійшла черга поставити запитання, але це мене не засмутило, адже я була на прекрасній розмові наживо.
Мені пощастило підписати свій примірник книги «Наша Європа» ще на Книжковому Арсеналі у травні.
Мої спомини про цю книгарню «Є»
Саме в цій книгарні я була на презентації книги Жадана у 2009 році. Тоді теж зала була повна, і пан Сергій запропонував охочим (яким не вистачило стільців та вільного місця на підлозі між рядами) сісти на сцену. Це теплі спомини, і в мене навіть збереглися фото.
Дівчинка із заплющеними очима — то я
Але давайте повернемося до вчорашньої події.
Про що говорили Віра Агеєва та Оксана Забужко
Розмова тривала дві години, а опісля була автограф-сесія.
Ось деякі теми, які обговорювали:
- якою може бути література після війни;
- чи залишиться читання великих книжок справою еліт;
- право України самій розповідати історію власної війни;
- російська література як державний проєкт і феномен «musae statales» («державних муз»);
- Мазепа як культурний герой Європи та ідея Балто-Чорноморського поясу;
- різне бачення Другої світової у Східній і Західній Європі;
- радянська спадщина, деколонізація та потреба писати власні біографії забутих діячів.
Я назбирала багато матеріалу та вирішила написати не одну статтю, а цілу серію на основі публічної розмови. Тому, готуйтеся — «спамитиму». 🙂
Недоліки організації
Вчора був День Державного прапора України. Ані на сцені, ані на столі не було стягу.
Перед початком не оголосили хвилини мовчання.
Хоча кондиціонери працювали, було помітно, що учасницям розмови спекотно.
Крім того, книгарня розташована на -1 поверсі, тож мобільного зв’язку там немає. У книгарні є Wi-Fi, однак він не витримав навантаження, і приєднатися до нього було практично неможливо.
Що далі
Я створю нову рубрику в блозі — «Розмови Оксани Забужко», щоб вам було легше орієнтуватися.
Окрім статей, я опублікую окремий допис із переліком письменників та відомих діячів, яких згадувала пані Забужко (вже маю кілька таких запитів від підписників).
Це був вступ. А вже сьогодні перед сном з’явиться перша стаття.
Їж та Читай 
Коментувати…