Сьогодні, 19 червня 2025 року, відбулася дискусія «Розмова про бестселери» за участі
- Ілляріона Павлюка — офіцера Збройних сил України, письменника;
- Ольги Девчак — письменниці, видавчині, головної редакторки видавництва «Віхола»; та
- Тетяни Микитенко — авторки проєкту «Рагулі» на каналі «Rahulivna» і засновниці онлайн-проєкту «Читанка».
- Що вважається бестселером?
- Приклади книжок, які стали бестселерами
- Чи стали українці читати менше?
- Культурне поле як основа популярності книжки
- TikTok та книжковий маркетинг
- Феномен «Пітьми»
- Книжка як модний подарунок
- Перевидання класики
- Книжки, які рятують видавництва
- Книжка — як культурна дія
- Книжка — це ми
Що вважається бестселером?
Під час дискусії прозвучало порівняння Оксани Забужко від модераторки: «Колись Оксана Степанівна сказала, що в Угорщині бестселер — це 10 000 примірників. У Фінляндії — 500 000 примірників». Ольга Девчак видавчиня у «Віхола» пояснила, що в українських реаліях бестселером вважається книжка, яка продається накладом від 40-50 тисяч примірників.
«В принципі, якщо чесно, і 10 тисяч — це вже дуже непогано. Але якщо ми говоримо про бестселер-бестселер, то так, це вже від 50 тисяч і вище.»
Приклади книжок, які стали бестселерами
Називали конкретні приклади, зокрема книжку Володимира Сначішина «Стіни в моїй голові». Її називали прикладом лонгселера: «Ця книжка вже чотири роки стабільно продається і наближається до 100 тисяч примірників. Це дуже круто для книжки, яка йде не за держзамовленням».
Ще один приклад — «Аеропорт» Сергія Лойка. «У 2015 році було продано 40 тисяч примірників. Це були такі ж цифри, як зараз у нових бестселерів. Це показує, що інтерес до читання серед українців стабільний».
Чи стали українці читати менше?
[відповідає Ольга Девчак]
Як бачимо, мало що змінилося. Я не поділяю цю трагічно-панічну думку, що українці стали менше читати — бо це не так. Це радше така історія, яка трохи перебільшена. Здається, ані більше читати українці не стали, ані менше. Як читали, так і читають. Можливо, десь відбуваються спалахи інтересу, але загалом усе стабільно. Менше точно не стали читати.
Якщо згадати ще 15 років тому, тоді була дуже популярна мотиваційна література. Оскільки на той час не існувало достатньої української пропозиції, то це була переважно перекладна книжка — але це просто відповідає запиту свого часу.
Культурне поле як основа популярності книжки
Під час розмови прозвучало, що книжка стає популярною, коли вона стає частиною спільного культурного простору: «Феномен бестселерів існує там, де є спільне культурне поле. Книжка стає точкою входу в діалог».
Було зазначено, що до 2022 року українське книжкове поле було досить фрагментованим, із сильною присутністю російських книжок. «Після 2022 року стався квантовий стрибок — різко зросла цікавість саме до українських книжок, і вони стали об’єднуючим фактором», — наголошували учасники дискусії.
TikTok та книжковий маркетинг
У розмові багато уваги приділили ролі соціальних мереж у популяризації книжок: «TikTok, Bookstagram, короткі відео сильно стимулюють продажі книжок. Не завжди книжки після цього читають, але купують — і це добре».
Ілларіон Павлюк розповів історію з книгарні: «Ми були з дівчинкою, їй 12 років. Вона побачила книжку і кричить мамі: “Купи!” На питання, чи буде вона її читати, дитина відповіла, що книжка просто популярна в TikTok». Інша учасниця зауважила: «Нехай купують навіть так, бо залишається шанс, що книжку відкриють пізніше».
Феномен «Пітьми»
Особливу увагу приділили книжці «Я бачу, вас цікавить пітьма». Учасники зазначили, що спочатку книжку майже не помітили, але потім «стався ажіотаж. Коли прийшов додрук, його розкупили за чотири дні». Велику роль відіграло інтерв’ю автора з Еммою Антонюк: «Це інтерв’ю дуже підлило олії у вогонь, хоч штучно такого ажіотажу не створиш».
Книжка як модний подарунок
Обговорювали також, як книжка перетворюється на модний подарунок: «“Пітьма” — дуже красива, її купують у подарунок. Навіть якщо не читають — це добре, книжка стає символом». І ще одна думка: «Книжка — це найкраща мода, яка може бути».
Перевидання класики
Прозвучало визнання, що інтерес до класики — теж нове явище. Ольга Девчак поділилася сумнівами, які були на початку:
«Я не вірила в “Неканонічний канон”. Я — український філолог. Думала: хто це буде читати? Але ми помилилися щасливо».
Ця серія набула популярності у 2022–2023 роках. Видавці планували згортати її, але попит тримається. Більше 30 книжок уже вийшло.
Книжки, які рятують видавництва
Особливо емоційно згадувалася книжка Віри Агеєвої За лаштунками імперії: «У 2022 році ця книжка утримала видавництво на плаву. Уже думали закриватися. Але вона пішла. Люди шукали відповідь: чому нас прийшли вбивати? І ця книжка відповідала».
Агеєва готує нову книжку — про культурну амнезію. Очікується, що вона продовжить цю розмову — вже в іншому контексті.
Книжка — як культурна дія
Як сказала Тетяна Микитенко:
«Переможенька настане в той момент, коли ти будеш стояти в маршруті і скажеш: “А хто написав Чорного ворона?”, а тобі 50% маршрутки повертається: “Шкляр, ти що, тупа? Ну, ти що, не знаєш?”»
Навіть якщо книжку не читають, її впізнають.
Книжка — це ми
«Ми об’єднуємося, коли читаємо одну й ту саму книжку. Навіть якщо кожен читає по-своєму — зарубки залишаються в тих самих місцях. І це робить нас спільнотою».
Їж та Читай 
Коментувати…