Їж та Читай

Після презентації книги «Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому» на події «Зустріч під каштанами» (яка була 24 травня) мені вдалося не тільки отримати автографи від співавторок Надії Харт та Діани Андрієвської, а ще й запитати, що вони зараз читають та де люблять читати.

Надія Харт — мисткиня, київська художниця-графікеса та засновниця chornylo.art.

Що Ви зараз читаєте і де ви любите читати?

Я наразі читаю Філа Пугачева «Це вам не естрада».

Багато хто говорить, що в нього специфічна манера і стилістика написання, але мені навпаки читається як якийсь блог і паралельно там заховані QR-коди, за якими можна прослухати лист до кожного розділу. І в мене відкривається така 3D-картина української музики, яка доповнюється текстами самого автора. І я в захваті і дійшла до середини книги.

Де Ви любите читати?

Певно переважно вдома або в метро.

От метро — це окрема любов, тому що сам факт того, що в Києві є цей прекрасний транспорт, це мене дуже надихає і стимулює на читання. Враховуючи те, що ми з Надією обидві живемо на Виноградарі, То ми дуже вболіваємо за те, щоб цей вид транспорту ставав усе ближчим і ближчим до нас.

Діана Андрієвська — літературознавиця.

Що Ви зараз читаєте і де ви любите читати?

Я зараз читаю збірку оповідань Наталія Романович-Ткаченко «Нас кличуть гудки».

І насправді ці оповідання надзвичайно Звичайно, з різних боків нам відкривають авторку.

Тобто видно, що вона може бути затятою революціонеркою, думати про революційну роботу і ні про що інше взагалі не думати, але цікава ця книга в контексті того, що Наталя Романович Ткаченко навчалась у інституті у гімназії для дівчат з характерними для такого навчального закладу.

У минулому столітті проблемами, і ось ця її бунтівна натура проявилася ще тоді, коли вона навчалася в цій гімназії, і вона її не закінчила. Тобто вона поїхала звідти, повернулась додому, сказала: «Все, я більше більше навчатися тут не буду».

Але все одно, от крім цього палаючого революційного дихання, вона пише про такі ніжні речі, про кохання, про першу любов, яка була заснована на спільних поглядах, спільних прагненнях, про дітей, про те, що ми всі розуміємо і зараз, коли ми не перебуваємо в контексті революції.

Де Ви любите читати?

Я читаю, де виходить читати, якщо чесно, здебільшого в потязі української залізниця. А ще часто вдома, часто в метро. І мені дуже подобається ще сквер біля КМЦ Могилянського на Подолі.