Будинок, де жила Леся Українка, знаходиться в центрі Києва — на вулиці Саксаганського, 97. Раніше тут був Музей Лесі Українки, а тепер цей простір має нову назву — Український Парнас.
«Український Парнас» — це музей видатних діячів української культури, у якому проживали наші митці, такі як Леся Українка, Микола Лисенко, Панас Саксаганський та Михайло Старицький. Вони жили по сусідству наприкінці XIX — на початку XX століття.
Я була на екскурсії квартирою, яку орендувала сім’я Косачів, разом зі своєю колегою із Запоріжжя. Це була одна з найкращих екскурсій у моєму житті! Нашу гідесу звати Оксана. Пані Оксана — гідеса від Бога!
Історія будинку та музею
Будинок, у якому жила сім’я Косачів, був збудований у 1889 році архітектором М. Гарденіним.
Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році. В одному з будинків (Саксаганського, 97) сім’я Косачів жила з 1899 по 1909 рік. Вони винаймали п’ять кімнат.
Під час екскурсії ви можете побачити особисті речі Лесі Українки, рукописи та фотографії. Інтер’єр — неймовірний і був відтворений на основі листів сестри Лесі Українки — Ізидори. Вона описала кожну кімнату, надіслала плани, фотографії інтер’єрів. До речі, шпалери всюди зроблені на спецзамовлення, колір візерунок були відновлені.
На жаль, автентичний інтер’єр не зберігся, адже до відкриття музею будівлю орендувала політична партія, а згодом тут був дитячий садок.
Працівники музею доклали багато зусиль, щоб відтворити все!
Фонограф і музична спадщина
В одній з кімнат ви можете побачити фонограф. Його історія займає особливе місце. Клемент Квітка — чоловік Лесі — був музикантом і фольклористом. Разом із Лесею вони записували на воскові валики народні пісні та думи. Частина цих записів зберігається у Львові, і вони стали важливими зразками української музичної спадщини.
Ось її голос:
Особисто для мене, це щойсь неймовірне — почути справжній глос Лесі Українки!
Кімната Лесі Українки

Коли Леся була у Німеччині, вона написала листа матері, де описала якою саме вона хоче мати кімнату: вікно виходить у подвір’я, білі стіни, та темно-сині штори, які не пропускають світло.
[…] нічна праця, необхідність зранку бодай годину відпочити примушувало поетесу іноді навіть удень «зашторюватися від білого світу.

«Життя Лесі Українки склалося так, що вона мешкала у цій квартирі наїздами.
Стан здоров’я примушував її у зимовий період перебувати на півднів Сан-Ремо (Італія), Тбілісі, Криму, а влітку в Зеленому Гаю на Полтавщині, в Колодяжному на Волині.
Київські місяці це, як правило, кінець травня -початок червня, а також вересень початок жовтня.
Лише осінь-зиму 1899-1900 i 1900-1901 років, а також тривожні зими революційної доби 1905-1907 років Леся з невеликими перервами провела у Києві. […]
У листах з Києва Леся скаржиться на неможливість повної віддачі літературній роботі.
Тому майже всі твори тих років писались і завершувались не в Києві: на автографах значаться «Зелений Гай», Сан-Ремо, Тбілісі, Буковина, Мінськ… Але чимало з цих творів за тумувалися безсонними київськими ночами. Відомо лише, що у цій кімнаті нею були написані дві сповідальні поезії: «Як я люблю оці години праці…» (1899) і «Ось у ночі пробудились думки…» (1905). […]».
Родина Косачів
Протягом екскурсії розповідають не тільки про життя Лесі Українки, а й про її батьків, сестер, друзів, та чоловіка.
Це незабутній досвід — слухати про родину Косачів у квартирі, де вона раніше жили.
Якщо у Вас є можливість побувати в цій квартирі-музеї, ви не пожалкуєте!
До речі, безкоштовний вхід у музей кожен четвертий четвер вхід безкоштовний.
Якщо ви шануєте творчість Лесі Українки або просто цікавитеся культурними просторами столиці — вам точно сподобається це місце. Музей Лесі Українки в Києві тепер став ще цікавішим для нових поколінь відвідувачів, зберігаючи спадок.
Інклюзія у музеї
На жаль, я не була на третьому та мінус першому поверхах, бо музей поки що не має умов для безперешкодного доступу людей з порушеннями мобільності. Однак я щиро сподіваюся, що в майбутньому інклюзивність стане важливою частиною його розвитку.
Також хочу поділитися кількома фото, які вдалося зробити під час екскурсії.

















Коментувати…