Їж та Читай

Я була на Книжковій країні три дні — у четвер, п’ятницю та неділю.

Цими днями було багато людей, але я не можу сказати, що через це мені було некомфортно.

Черги

Так, були черги на автограф-сесіях, але всім охочим підписали книги; так, були черги на фудкорті, але за 5–7 хвилин можна було купити їжу та напої; так, були черги в туалет, але я чекала не більше ніж 5 хвилин.

Ось інший приклад — бранч із Софією Андрухович. Деяким слухачам не вистачило вільних стільців. Волонтери принесли ще, проте прийшло ще більше людей, яким не вистачило місць. Сидіти на підлозі було дуже холодно!

Погода

У четвер і п’ятницю було дуже спекотно — +25 °C, і моїм найкращим рішенням було взяти панаму та пляшку води.

У неділю було холодно — моя перша лекція починалася о 10-й ранку, і надворі було +1 °C. У павільйонах також було холодно, і, як виявилося, мені треба було вдягтися тепліше.

Однак на території продавали каву без кофеїну, і протягом дня я випила три порції. До речі, на тій лекції був чоловік із собакою, який хотіла спати. Він сидів біля господаря та іноді дрімала. Це було дуже мило.

Карта фестивалю

Дуже круто, що волонтери мали брошури з програмою та картою території, проте мені не вистачало мапи яток видавництв. Лише на четвертий день я вивчила приблизну нумерацію.

У перший день я використовувала карту з сайту Книжкової країни, яка виявилася неактуальною. Я довго не могла знайти Шатро подій і через це пропустила лекцію.

Чого не вистачало

Особисто мені не вистачало місць, де можна було підзарядити телефон. Деякі дні я проводила там по 8,5 годин. Маючи заряджений телефон і павербанк із собою, мені цього було замало. Я «колядувала» електроенергію у видавництв.

Недоліки Книжкої країни 2025

На деяких лекціях та дискусіях були проблеми зі звуком. З однієї мені довелося піти, бо мікрофони не працювали, спікери говорили тихо, і я не могла зрозуміти, про що вони говорять. До того ж у сусідній залі була інша дискусія, яку я чула краще, ніж ту, на якій була.

На деяких лекціях не вистачало всім стільців, хоча у залах можна було доставити більше.

Інклюзія

Лише на одній дискусії я бачила перекладачку жестової мови — «Дискусія Образ дитини з інвалідністю в українській літературі».

Біля кожного павільйону були пандуси, проте деякі з них встановлені під неправильним кутом.

На території є два туалети без сходинок, які мають пандуси, проте вони мають неправильний кут.

Лекції та дискусії, на яких я була

– Дискусія «Українські книжкові премії: нові можливості та нові виклики» 
– Дискусія «Образ дитини з інвалідністю в українській літературі» 
– Презентація книги ветеранки Аліни Сарнацької «Хто любов та мужність поєднав. ЛҐБТІК+ ветерани в російсько-українській війні» 
– Дискусія мистецької колаборації «Книга року BBC 2024 — „Мої жінки“» 
– Ліричний бранч із Софією Андрухович 
– Презентація книги «Усі персонажі вигадані. Або ні», Юлії Лаби 

Надіслати книги друзям

На території були поштомати Нової пошти — це було надзвичайно зручно! Можна було швидко надіслати книги друзям. Дякую Новій пошті за шалені знижки. Наприклад, я заплатила 30 грн, щоб надіслати одну книгу до Львова.

Що я купила

Я не дуже розумію ажіотаж навколо книжок на фестивалі. Знижок не було.

Їх можна купити онлайн. Бачила доволі багато людей із повними пакетами — у онлайн-магазинах була б ще й безкоштовна доставка.

Я бачу сенс купувати книги, які хочеш підписати.

Згадую часи Львівського форуму видавців, коли ще не було онлайн-магазинів — це була чудова можливість купити багато цікавих книжок.

На фестивалі я купила три книги для себе та дві — для інших.

Для себе:

– De Profundis, Оскар Вайлд («Ще одну сторінку») 
– Вибрані твори, Людмила Старицька-Черняхівська(«Ще одну сторінку») 
– «Місто», Валер’ян Підмогильний («Віхола») 
– «Усі персонажі вигадані. Або ні», Юлія Лаба («Лабораторія») 

Для друзів і знайомих:

Підписаний примірник «Усі персонажі вигадані. Або ні», Юлія Лаба.

Вчора я їхала у таксі й виявилося, що водій — ветеран війни, який воював на Донеччині з 2015 по 2023 рік. Йому було прикро, що не зміг потрапити на фестиваль. Тому я запропонувала купити йому книгу на його смак. Ось, що я придбала:

За три дні я зібрала багато матеріалу для блогу «Їж та Читай» — його вистачить на місяць. Я постараюся публікуватися так часто, як зможу.