[За мотивами відкритої розмови в межах Дискусії «Українські книжкові премії: нові можливості та нові виклики», яка була 24 квітня 2025 на книжковому фестивалі Книжкова країна.]
Спікерки: Ольга Бондар (журі літературного конкурсу «Коронація слова»), Валентина Комар (журі премії «Своя полиця» 2024, авторка телеграм-каналу in book we trust), Олена Кузьміна (кураторка проєкту «Своя полиця»)
Українська літературна сцена має чимало премій!
Під час відкритої дискусії «Українські книжкові премії: нові можливості та нові виклики», обговорили, як працюють наявні премії, чого бракує і якими можуть бути нові.
- 1. Багато — не завжди означає достатньо
- 2. Премії як медіатор між книжкою й читачем
- 3. Запит на нові формати: від першого речення до темної прози
- 4. Прозорість — нова валюта довіри
- 5. Експорт через премії
- 6. У чому сила?
1. Багато — не завжди означає достатньо
Україна має вражаючу кількість літературних премій: понад 70 активних! Однак попри це, бракує тих, що мали б стабільний статус, довіру й вплив. Учасники дискусії говорили про важливість стійких інституційних премій із чітким профілем.
Літературні премії зараз стали настільки поширеними, що вже й ресторани почали їх вручати. Тобто кожен може створити свою премію.
Цей процес став майже масовим, і інколи здається, що премії видаються заради премій. Але чи означає це, що справжні літературні нагороди змагаються з тим, щоб утримати своє значення і вплив?
2. Премії як медіатор між книжкою й читачем
Хоча соцопитування часто показують, що «премія» — не головний фактор при виборі книжки, насправді саме вона створює інформаційний привід, привертає увагу ЗМІ, блогерів і книгарень. Важливо, щоб премія не лише визначала переможця, а й будувала навколо себе комунікацію.
3. Запит на нові формати: від першого речення до темної прози
Учасники події озвучили конкретні ніші, які наразі лишаються без уваги:
- Темножанрова проза (горор, трилер, фантастика)
- Воєнна література (не лише фронт, а й окупація, внутрішні трансформації)
- Премія за стилістичну майстерність (напр. «найкраще перше речення»)
- Премії для підліткових авторів та новачків
- Відродження таких ініціатив як «Самовидець» чи «Золотий Хрін»
4. Прозорість — нова валюта довіри
Головна вимога до премій — довіра до журі та критеріїв. Учасники наголошували на потребі ротації жюрі, відкритого пояснення рішень, чесного й простого оцінювання. Один із варіантів — дихотомічна система (0/1) замість складних балів, яка унеможливлює «сіру зону».
5. Експорт через премії
Українська література має шанс бути почутою за кордоном, якщо правильно використати премії. Вже сьогодні довгі списки українських премій слугують джерелом для перекладацьких рішень. Але бракує двомовних сайтів, міжнародної видимості, активної співпраці з іноземними партнерами.
6. У чому сила?
Премії не мають бути про «перемогу заради грамоти». Це — інструмент для творення літературного процесу, підсвічування якості, формування смаку. І — майданчик для розмови. Після цієї дискусії стало очевидно: запит на премії існує, як і енергія, щоб створювати нове.
Цю дискусію варто продовжити — з залученням організаторів премій, видавців, читачів і критиків. Бо літературна премія — це не лише про книжки. Це про суспільство, яке їх читає.
Після закінчення Книжкової країни я планую написати ще про цю дискусію, адже було обговорено багато цікавих тем.
Їж та Читай 
Коментувати…